Народний календар
Незаміжні дівчата кожного вечора сходилися до хати переважно самотньої вдови чи солдатки (її називали «паніматка» або «досвітчана матір») і приносили з собою прядки, днища та веретена. Пізніше до них приєднувались і парубки, після чого розпочиналися залицяння, бешкети та веселощі...
13 грудня – День святого Андрія Первозванного. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя. Традиційними були зібрання зі спільними застіллями, різноманітними забавами та іграми – «великі вечорниці»...
Традиційні дівочі ворожіння зимового календарного циклу починалися на Катерини (7 грудня), продовжувалися на Андрія (13 грудня) і тривали аж до різдвяних святок. Дівчата вірили, що саме в дні зимового сонцестояння, на межі старого й нового року відкривається минуле й майбутнє, можливість спілкування з небесними божествами, померлими предками, навіть темними силами...
Безпосередньо в день Катерини дівчата збирались на вечорниці. Усі продукти приносились у складчину. Ввечері (як правило, опівночі) звершувався таємничий ритуал «кликання» (закликання) долі. Він мав кілька варіантів. Найпоширеніший – коли дівчина потай від інших і від своєї родини варила горщик каші з пшона й маку, виходила до воріт (або на перехрестя) й тричі гукала: «Доле, доле, йди вечеряти!»...
Українці шанують Михайла як захисника віри християнської і поборника зла і темних сил. Образ святого Михаїла — небесного воїна — уособлює перемогу добра над темними силами. Народні прикмети повчають: «На Михайла зима саньми приїхала», «Якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна й красна», «До Михайла зима спала, по Михайлу ріки у льоди скувала»...
Свято Дмитра в українській традиції пов’язане з культом вшанування предків та поминанням душ померлих. Святий Дмитрій Солунський за життя був воїном, тому у козацьких селах і містах України цього дня поминали всіх тих, хто загинув за віру та Вітчизну. Також Дмитрів день завершував землеробський рік і весільний сезон. Казали: «До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі хоч комин витри»...
Святкування Покрови Пресвятої Богородиці завжди було дуже шанованим в українців. Покровительство Богородицею перед Господом та заступництво від ворогів сприяли неабиякому поширенню свята та різних рівнів його розуміння – сімейного, побутового, релігійного та державного. Історія свята Покрови або Третьої Пречистої, як ще називали його в Україні, розпочалася...
Щорічно 27 вересня, православні українці відзначають свято Здвиження, повна назва якого — Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього. Це «дванадесяте» свято — тобто, одне із дванадцяти найважливіших церковних свят року...
◄
1 / 1
►